Сергій Губерначук – Два кохання: Вірш

Він – Я тебе кохаю,
як є.
Довго пам’ятаю,
як б’ється
полум’яне серце
твоє…
і моє…

Вона – Я тебе кохаю
від початку днів,
як почула з раю
твій голос!
Небо розкололось
на мені!
Час завмер –
а тепер
інший час…

Разом – Так обрала доля нас!..

Приспів:

Два кохання схожі –
ти і я!
і такі не схожі –
ти і я!
Два кохання вдвоє довші
за життя!

Два кохання мають
плоть і кров,
мріють і літають
знов і знов!
Два кохання – це на двох
одна любов!

Він – Як зоря небесна,
як свята весна,
ти в душі воскресла –
і сяєш!
Вона – Ти мене кохаєш
весь цей час,
довгий час.

Він – Вічний час.

Разом – Вічний час!
Поєднала доля нас!..

Приспів.

Вона – Я шукаю почуття –
і кохання зустрічаю.

Він – Покохались над життя
я і ти!

Разом – Ти і я!

Приспів.

Два кохання – це на двох
одна любов!

Два кохання – це на двох
одна любов!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Два кохання":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Два кохання: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.