Вірші класиків > Сергій Губерначук: Вірші > Сергій Губерначук – Горе

Сергій Губерначук – Горе: Вірш

Той ранок дійшов до рук,
як сука з останніх сук!
І на прощальному пні
лишились кістки одні…

У відчаю плаче час,
про нас не згадавши за нас,
а глуму накоївши гори…
Цей шлях обізвався:
– Я – Горе…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Сергій Губерначук
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Горе":

Читати схожі вірші:

  1. Сергій Губерначук – Іро… Ні! Я?
  2. Сергій Губерначук – З маленькою любов’ю
  3. Сергій Губерначук – Оліґархічний час
  4. Сергій Губерначук – Пливу всім плином по Тобі
  5. Сергій Губерначук – Поцілунок
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сергій Губерначук – Горе: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.