Земний ковчег на хвилях вічного життя
то піднесеться, то пірне в космічний шторм!
Ми на планеті цій – неміряна сім’я,
а наші голоси – багатомовний хор!
Ми так живемо від війни і до війни,
і Бога славимо, бо грішний кожен з нас.
Летять віки, приходять діти – дочки та сини,
і сивий дід онукам каже:
“Пошли вам, Боже, кращий час.”
Приспів:
ХХІ століття,
нам надію пошли!
Хай нащадки оцінять,
якими ми були і як жили.
ХХІ століття
промайне між зірок!
ХХІ століття –
двадцять перший урок.
Хай наші долі вже у вимірах нових,
бо не стоїть на місці світовий прогрес.
Але ми вдячні тим, хто вмер за нас, живих,
і в нашій пам’яті воістину воскрес!
Тримає іспит наше людство молоде
задля ідеї гуманізму і добра.
Якщо і в цім столітті раптом
знову мир впаде,
то цілий світ з руїн підніме
дитячий сміх, дитяча гра!
Приспів:
ХХІ століття,
нам надію пошли!
Хай нащадки помітять,
як легко ми і просто жили.
ХХІ століття
промайне між зірок!
ХХІ століття –
двадцять перший урок.
Наш космічний корабель
мчить у вир чужих світів!
Десь існує інша паралель
для бездоганних життів,
наших нових життів!
(Музичний програш.)
Приспів:
ХХІ століття
промайне між зірок!
ХХІ століття –
двадцять перший урок.
ХХІ століття,
нам надію пошли!
Хай нащадки помітять,
як незбагненно просто ми жили.
ХХІ століття
промайне між зірок!
ХХІ століття –
новий урок.
З нами – Бог!
