Ходить вітер по дорозі,
намочивши ноги босі,
і колише мокрі ставні
на вікні.
Це красиво, ой, красиво!
Тільки знов зимова злива
прокотилась по тобі
і по мені.
Приспів:
Не треба сліз отих,
немов розталий сніг.
Не треба сліз –
з такого голубого неба.
Не треба сліз,
коли дорогу замели
безмовні дні.
Вони мені вже більш не треба.
Ходить вітер по стежині,
цвіт лоскоче на ожині
і малює на калюжі
міражі.
Це красиво, ой, красиво!
Йде звичайна літня злива,
навіть вітер гріє мрію
у душі.
Приспів.
