од Бога
Ховаймося, люди, від смерті своєї,
чужій – оддаваймо дану.
Погляньмо, як чисто домножують феї
квітками всіляку труну!
Не будьмо сумні у поточному часі.
Я ще озиваюсь до вас!
Я вас так люблю! Як на іконостасі!
Кохаймо себе – і свій час!
- Наступний вірш → Сергій Губерначук – Щоліта літа пролітали
- Попередній вірш → Сергій Губерначук – Коло підніжжя колосальної свічки
(Оцінок ще немає)