Великий жовтий махаон помер.
Він народив подібного до себе.
На павутинці обертається крило –
чудне́ знаме́но бабиного літа.
Де паузи – там вітер і роки,
і ти з зими.
Але не пам’ятаю…
У нього вусики були рожеві?
- Наступний вірш → Сергій Губерначук – Хобіт у вересі
- Попередній вірш → Сергій Губерначук – Кархарадон
(Оцінок ще немає)