Як злоді́йка в своєму законі
ти сидиш на моїм підвіконні,
перекинувши ніжку за ніжку.
Я – чекаю прикутий до ліжка.
Як досмалиш нічну сиґарету –
поцілуєш, немов по секрету,
враз постанеш, красива та чиста,
і задушиш свого мазохіста.
Приспів:
Мазохіст мав солодкий біль –
мазохіст, – мов на рану сіль.
Мазохіст ніч тобі віддав.
Мазохіст так страждав!
Мазохіст не любив себе.
Мазохіст переграв тебе.
Мазохіст мав до волі хист:
анархіст – мазохіст.
Не втекти від своєї напасті.
Лише встигну промовити: “Здрастуй!” –
мене вдарить любов батогами!
й біль притисне руками й ногами!
Приспів.
Солов’єм ллється навіть валторна,
якщо їй перетиснуто горло.
Я прощу тебе, садо-кобіто,
бо зазнав гірших утисків з світу!
Приспів.
