Відчинивши місячне віконце
і тумани випивши до дна,
відкусила ніч окраєць сонця.
Народилась зірочка одна.
Приспів:
Відлетіла пісня солов’їна,
розлилась між небом і селом.
Спи, моя пташина Україно,
я до тебе пригорнусь чолом…
Ось вже й інші зірки покотились –
запалили весь Чумацький шлях,
а поодинокі засвітились,
як волошки в росяних полях.
Приспів.