Сергій Губерначук – На крилах вітру: Вірш

Промчалося кохання. Почався горизонт.
Є поворот наліво й направо поворот.
А мерс летить у прірву, кудись на дно землі.
Душа – на крилах вітру. А в небі – журавлі.

Приспів 1:

На крилах вітру! На крилах вітру!
Минає все, минає все на крилах вітру.
Лихого вітру не перехи́трю́.
Життя і крах, любов і страх на крилах вітру!

Штани – не парашути. Страшить не смерть, а біль.
А підсвідомість крутить дитячий діафільм –
спотворені портрети, заховані в імлі,
і вітром напівстерті у небі журавлі.

Приспів 2:

На крилах вітру! На крилах вітру!
Зникає все, зникає все на крилах вітру.
Лихого вітру не перехи́трю́.
Життя і крах, любов і страх – на крилах вітру!

У вільному падінні я вже чогось досяг.
Одне крило – терпіння, а друге – вічний шлях.
Я на́двоє розбитий на крила, на свої.
Тепер, коли я – вітер, у небі журавлі!

Приспів 3:

На крилах вітру! На крилах вітру!
Мчать журавлі, мчать журавлі на крилах вітру.
А вітер впертий. А вітер хитрий.
Усе нове, усе нове на крилах вітру!

На крилах вітру! На крилах вітру!
Усе мине, усе мине на крилах вітру.
А вітер впертий. А вітер хитрий.
Знайдеш мене, знайди мене на крилах вітру!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – На крилах вітру":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – На крилах вітру: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.