Коли стою на зоряній естраді,
то все одно, що в небесах лечу.
І бачу світ, що в сонячнім параді
збирає всі вогні – в одну свічу.
Не поспішай! О, музико в оркестрі,
палка, як гнів, холодна, як неон,
спіймати світ, що мчить на всіх колесах
за піснею – у зоряний полон!
Приспів:
На зоряній естраді
я обіймаю цілий світ!
На зоряній естраді
колись і я зали́шу слід.
На зоряній естраді
життя споко́ю не дає!
На зоряній естраді
кохання піснею стає!
Співаю вам, а сам іду в тумані
по ледь помітній мовчазній землі.
А навздогін, на зоряній естраді,
нові пісні з’являються в імлі.
Приспів.
Здійми свічу, щоб скруту перебути!
Нехай помножать радістю серця
пісні, з якими можна ввись майнути
і небо осягнути до кінця!
Приспів.