Власне, лічені хвилини –
до відльоту, до прощання.
Той, хто родом з України,
знає: пісня – то кохання!
Я кохаю, бо співаю –
як життя любити треба…
І в польоті обіймаю
українське синє небо….
У польоті обіймаю
українське синє небо!
Приспів:
Небо. Небо. Небо України!
Ще не чути вечір солов’їний.
Попрощаюсь – а сльоза не тане…
Україно, серденько кохане.
Синє небо глибше океану!
Люба Земле, я для тебе стану
піснею, яка зорею лине
у натхненне небо України!
Я земель багато бачу –
є людей по світу різних.
Їхні зви́чаї ніза́що
не замінять нам Вітчизни.
Зустрічання і прощання
я лишатиму для себе.
Сяє в снах мого кохання
українське синє небо…
Бо в очах мого кохання
українське синє небо!!!
Приспів.
