Нена́висть і любов боролись на мечах –
і кожна за ім’я́ твоє стояла,
і кожна гинула.
І тисячі тебе́ аплодували!
Я слово честі дав
сказати це ім’я із вуст одних.
Але мені тепер однаково чиїх.
Мій гонор стих!
Любов лежить на золотій арені.
Ненависть – на арені золотій.
Я співчуваю тут і цій, і тій.
О, краще б гралися ви в теніс!
Я – без відношення до тебе,
без чуттів.
Ти – просто ідол, данність, окаянність.
Твоє ім’я́ я визнати хотів!
Але любов дорівнює – ненависть…
