“Ти витягнеш з пастки мене, що на мене
таємно поставили, бо Ти сила моя!
У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти
мене визволиш, Господи, Боже правди!
Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів
марних, я ж надіюсь на Господа.”Біблія. Старий Заповіт.
Книга Псалмів, 30:5–7
Заносить наді мною меч мойого страху
сатана.
А дух мій – меч в руці мойого
Бога.
Я – син двобою доброго добра і злого зла,
дитина сутичок в нутрі себе самого.
Новонароджуюсь з ударів гострих я
розпеченої криці двох оружжів.
Що́ ж голова ця котиться щодня
у танцях битв, чий дзенькіт зосоружнів.
Так покаяння сходить боляче на ум,
який порозставляв по всіх своїх куточках
раптових ідолів, які над Богом чинять глум,
з’їдають жертви з вогником у хитрих о́чках.
О, душе мій, не сумнівайся в Божому собі,
возненави́дь це ідолопоклонство.
По полю пролетів автомобіль.
Так в’їде сатана в своє господство.
