Сергій Губерначук – Острів кохання: Вірш

Я кохаю тебе! Я не можу без тебе!
На вітрилах надії на зустріч лечу!
Десь між ранком і днем, океаном і небом
своїм серцем, як сонцем, ясніти почну!

Ти чекаєш на мене. Я добре це знаю.
Повідомлення шлеш, мов поштових птахів!
У блакитному сні рідний голос лунає.
Я відкрию наш острів! Так Бог захотів.

Приспів:

Наш острів – острів кохання.
Два гостя – удвох ти і я.
Наш острів – наше єднання,
бажання щоночі-щодня!

Острів кохання!
Острів кохання!!
Наш острів кохання!!!
Острів кохання…

Я кохаю тебе! На твій берег ступаю.
Я вітрила згорну – ти погасиш маяк.
І за мить: ти – в мені, я – в тобі потопаю!
Нас ніщо́ не розлучить, ніхто і ніяк!

Приспів.

Я кохаю тебе! Хай наступного ранку
про свої почуття віршем я розповім.
Ми цей острів знайшли на любов до останку.
Він пройнявся коханням твоїм і моїм!

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Острів кохання":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Острів кохання: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.