Печаль – це сумний чоловік,
а не жінка.
Це віник в кутку,
це вінок після року…
Це – не́ урожай,
а голодні обжинки.
Це висновки долі.
Це пізні уроки.
І треба печаль, щоб була,
і не треба.
Цей час пожуритись
у когось на грудях,
але вже без тебе, без тебе,
без тебе
повзтиме печально на людях,
по людях…
