Ой, на сцені, в житі,
хтось на кого кличе.
А у залі жінка
вся в сльозах кигиче.
Може, їй, як чайці,
хтось надрізав крила.
А чи, може, може, жінка
світом занудила.
Жінко-жінко, ти ж свята!
Працю всю переробила!
І в оглядній залі
світом занудила!
Подивись на мене –
я роблю в театрі!
В мене є натхнення,
а нема зарплати!
Режисери-сери
мною попихають,
а на всі прем’єри
хваворіток пхають!
(Пхають! Пхають!)
Жінко-жінко, ти ж свята!
Дома все переробила!
І в оглядній залі
просто занудила!
Жінко-жінко пресвята!
Жінко, все переробила!
Чом ти, моя жінко,
світом занудила?!
