Навколо тебе стільки таємниць,
що я вже не дивуюсь – а сміюся.
Ніхто не знає, звідки ти з’явивсь
і як уперше вуст моїх торкнувся.
Приспів:
Ти збудував мій дім,
ти оселився в нім,
ти все зберіг і все назвав моїм.
Повертайся, мій любий, додому –
йди на голос вечірніх дзвіниць.
Повертайся, мій любий, додому
через двері своїх таємниць.
Хай для інших це все невідомо –
тільки я розгадаю твій стан.
Повертайся, мій любий, додому! –
на кохання чекають вуста.
Дивлюсь, як ти під серцем тихо спиш.
А десь далеко ходить громовиця.
Я знаю все… й про кого ти мовчиш.
Але це вже для тебе таємниця.
Приспів.
