Сергій Губерначук – Прононс 23: Вірш

Бавлячись людським мозком,
усіма його відгалуженими збоченнями,
сірою речовиною
з ланцетним лоском,
розрідженими нейронами й розродженими злочинами,
маючи політосвітський диплом
й анархо-синдикалітські переконання,
трапляється асфіксія професійним ярмом
і шанс обледащі́ти для банального вітання.
Отже, мене не вітайте (навіть повторно)
пане парапсихологу!
Бо як загрібни́й свого паранормального ковчегу
не відчуваю вас одухотво́реним,
бо я бачу вас голого
бо на цій міфічній друзі, яка потоне в першу чергу!
Я вкушу вас з усією безапіляційністю,
коли натягуватимете мені гамівну́ сорочку!
Я є неабиякою цінністю:
зображатиму відтак порожню бочку,
у якій зі щиґликами туркоче голодна щиґлиха,
наворковуючи вам верстви лиха
і не відповідаючи на жодні запитання
без калорійного ланчу і привітання!