Ти знов приніс до цирку
сто сонячних троянд.
Ти знав ту юну зірку
чий трюк, мов діамант.
Знов золоті була́ви
ввись кинуті вночі
під куполом яскравим
на срібному м’ячі.
Приспів:
Юна принцеса цирку –
знову на висоті!
Грає шалену зірку,
вірну своїй меті!
Юна принцеса цирку –
зірка, та не твоя!
Ґаяти час не гірко! –
вже королева я!
Мчать у руках булави,
мов вистріли комет.
Цирк весь у сяйві слави.
Я страх розбила вщент!
Я дні свої жонґлюю,
мов м’яч понад м’ячем.
І вже, кого люблю я –
той зветься глядачем.
Приспів.
Що королеві треба,
крім вигуків “на біс!”?
Знай: виступ мій – для тебе,
бо ти давно мій принц!
Приспів.
