Як у мене, так і в мами
день народження той самий.
І тому для нас обох
подарунки всі – на двох.
Маму всі розцілували
й пилосос подарували,
а мені – в свої шість літ –
іграшковий вертоліт.
Я подякував усім
і – до кухні разом з ним.
Там завів його, як треба,
і підкинув прямо – в небо!
Він злетів, але дарма,
адже неба там нема!
Протаранився і луснув,
бо ударився об люстру!
Ось пропелер, ось багаж,
ось кермо і фюзеляж,
ось проґрама, ось система –
вкупі все, але окремо!
Мама каже: “Не журись!
Сльози витри й посміхнись.
Клей, крути, працюй, як слід –
буде з нього “крутоліт”!
Ти ж за нього не платив?
А погрався – і скрутив!”
А на завтра мама встала,
довго прала й прасувала
і, завершуючи крос,
увімкнула пилосос.
Він одразу затріщав,
весь затрясся й загарчав,
раптом вибухнув щосили,
навіть не вковтнувши пилу!
Я – до мами: “Не журись!
Витри сльози й посміхнись.
Клей, паяй, хоч до дірок –
буде з нього “пилосмокт”!”
Ось такі у нас стосунки.
Не везе на подарунки.
Вже в ремонті кілька літ
пилосмокт і крутоліт.
