Вірші класиків > Сергій Губерначук: Вірші > Сергій Губерначук – Садко

Сергій Губерначук – Садко: Вірш

У рожевому трико
з шлейфом сонної пастелі
плівся фуетист Садко
по мальованій пустелі.

Сам, як зморщений кажан,
кинутий з польоту – в старість.
Ніс, мов синій баклажан.
Грим. Костюм. Недосконалість.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Сергій Губерначук
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Садко":

Читати схожі вірші:

  1. Сергій Губерначук – У море окунувся лиш на старість я
  2. Сергій Губерначук – Клопіт
  3. Сергій Губерначук – Холодна пісня
  4. Сергій Губерначук – Говорила змія зі змією
  5. Сергій Губерначук – Чий сон не мине
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сергій Губерначук – Садко: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.