Моїй любій дружині Єлені
Склади мене у рухи
неповторні,
як Дух Святий, повз пальці
відпусти,
а всі думки мої,
мов землі орні,
осяй-осій зерном густо-густим!
Прокинься, люба мріє ясночола,
сльозою світлою до поцілунку з вуст!
Не згадуй вічні вчора й позавчора!
Лети ще вище, звідки час відпуст!
На всій меті своїй
крапо́к настав яскравих,
у фарбах неземних, де барвів ніц,
щоб я промчав між них, як між обставин,
в олімп любові, подолавши бліц!
Це звершення – твої,
бо я с тобою,
як з Богом ця ікона при стіні!
Перехрестися серцем і любов’ю,
закохана собою по мені.
