Сергій Губерначук – Спокута: Вірш

А зірки все кінчали життя
самогубством,
відмовлялись від неба,
за обрій котили.
Сторчголов промайнувши
розплавленим згустком,
оббивали пороги своєї могили.

Їм висіти – одне,
а летіти – то інше…
Нам, безкрилим,
того не дано осягнути.
Ми бажаємо смерті зіркам,
щоб скоріше
загадати бажання на тризні спокути.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Спокута":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Спокута: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.