Сергій Губерначук – Стану деревом: Вірш

Піду у даль, у даль, подалі від любові,
подалі від людей, у хащі загадкові,
піду в ліси бамбукові, у джунґлі, у ліани,
зустріну звіра хижого, загину – і стану…

Приспів:

Стану деревом,
деревом з бурштиновим стовбуром.
Стану деревом,
деревом з гілками пурпуровими.

Стану деревом,
деревом з корінням закривавленим.
Стану деревом,
деревом з отруєними ягодами.

Коли б я був при тобі, хіба б я блукав,
хіба б нужди та розпусти
в безумстві зазнав?
Хіба б зайшов так далеко,
спливаючи кров’ю?
Я отруїв би тебе такою любов’ю!..

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Стану деревом":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Стану деревом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.