Стривай, захоплена!
Ти вже вогнем гориш.
Ти коси обсмалила у екстазі.
Ти – дерево, що розцвітає лиш,
а листя вже у полум’яній смазі.
Пожежа поруч.
Це любов твоя.
А я?
– Лечу шукати свіжу липку.
- Наступний вірш → Сергій Губерначук – Хтось утішить тебе
- Попередній вірш → Сергій Губерначук – Симфонія життя присвячена
(Оцінок ще немає)