Таке оголене плече,
кістляво-прозоре скло,
або обрубане крило,
воно вам тече
і пече.
А що мій дотик додавав!
я ледь не порізав рук:
ви викришталюєте звук,
щоб інший кришталь
годував.
- Наступний вірш → Сергій Губерначук – Коли я вітром оперезався
- Попередній вірш → Сергій Губерначук – Дама
(Оцінок ще немає)