Ти – поте́ря.
Ти – тетеря.
Ти не смислиш.
Прешся в двері.
Набридаєш вічно
зично і мімічно.
Лізеш, наче крокодил,
на маленький мій поді́л.
- Наступний вірш → Сергій Губерначук – Ми пішли гуляти в ліс
- Попередній вірш → Сергій Губерначук – Голубці
(Оцінок ще немає)