Світе милостивий! Жодної з причин
я не бачу, сивий… Тілько щастя плин…
І одна безодня, змощена з турбот,
ізо дня до додня їсть зло їх щедрот…
- Наступний вірш → Сергій Губерначук – Коли кажуть: “Я не ревную”
- Попередній вірш → Сергій Губерначук – Депресія
(Оцінок ще немає)