Сергій Губерначук – Тихий світ однієї молитви: Вірш

Тихий світ однієї молитви
упокоєно і сокровенно
став Твоїм, став моїм знаме́ном – небом…
небом чистих святих сподівань.

Найдорожче, що є поміж нами,
упокоєне і сокровенне,
ні болить, ні хвилює зовсім – мрія…
мрія, повна святих сподівань.

Час – божественна пісня про відстань,
упокоєна і сокровенна –
ні біжить, ні стоїть на місці – лине…
лине хором святих сподівань.

Я з Тобою в квадратній планеті –
упокоєний і сокровенний;
не живу ані з ким, крім Тебе – Боже…
Боже, в ложі святих сподівань.

Славлю серцем усіх полонених,
упокоєних і сокровенних,
тих самотніх несхибних монахів, вічно,
вічно схимник святих сподівань.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Тихий світ однієї молитви":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Тихий світ однієї молитви: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.