Сергій Губерначук – Тисяча ночей: Вірш

Поруч мене ти,
але вже час піти.
Зараз буде сонце тут.
Присвяти мені
ночі, а не дні –
і звільни від зайвих пут.

Поруч тебе я,
нічна любов твоя,
що розбудить і приспить.
У твоїх руках
пташку душить страх,
з рук твоїх любов летить.

Передприспів:

Зникни, хоч на день
з натомлених очей –
дам я тисячу ночей.

Приспів:

Хай тисяча ночей
швидко протече,
наша тисяча ночей.

Ще декілька годин –
і вже ти один
після тисячі ночей.

Більше сил нема –
то ж не проси дарма.
Краще маску сам зніми.
Гострі пазурі́
є в кожній чесній грі –
і у мене є вони.

Передприспів та приспів.

Речитатив:

– Скажи, скажи, скажи!
Хіба ти не стомився
так безжально гратися зі мною…
ще?

– Скажу, скажу, скажу…
О ні, я не стомився
так безжально гратися з тобою…
ще!!!

Передприспів та приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Тисяча ночей":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Тисяча ночей: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.