Андрію Басі
У день тяжкий,
народжуючи гнів,
Тобі, мій друже, шлю легкі
привіти!
Бо Ти один, хто так любити
вмів
крізь сон і втіху
крізь зими на літо…
Хай не мене, а ту обожнив Ти,
хто є Театр,
хто честі
вічна злука!
Тепер щезай, як є,
однак лети…
і знай, що всю Любов
з’єднає мука –
Це Твій великий дар!
А Ти – володар!
Ґротеску цар
й одвічності господар!
