Сергій Губерначук – Війна: Вірш

Ти – неземний, незнаний.
Ти – інопланетянин.
Ти – викрадав мене щодня.
Я – вірила й літала.
Я – небо й зорі мала.
Я… – ма́буть, це була не я.

Приспів:

Досить таємниць!
Я відкрила твій секрет:
ти лише мій гість,
ти гуляєш між чужих планет.

Хочеш, так – на!
буде зоряна війна,
війна!
Ти у ній загинеш!
Буду одна,
знову буду я одна,
одна.
Гріш тобі ціна!

– Я кохаю тебе, я кохаю тебе, кохаю.

Хай – ти мене кохаєш.
Хай – все про мене знаєш.
Хай… – це лише твоя біда.
Так – обхопи міцніше.
Так – обдури ще більше.
Так – покажи себе й продай.

Приспів.

Буду одна…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Війна":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Війна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.