Коли надходить натхнення –
я в очі беру ніч,
шукаю приховану річ:
своє найкоротше ймення.
Думка відчує дорогу.
І от у якусь мить
там, де темніло довго,
частина мене зоренить…
- Наступний вірш → Сергій Губерначук – Поетом бути – то нещастя
- Попередній вірш → Сергій Губерначук – Незакінчений вірш
(Оцінок ще немає)