Чайка над морем то злетить, то упаде.
Так і я лечу-лечу до тебе – де ти, де?
Риф під водою корабель ущент розбив.
Так і ти вчинив зі мною, як схотів.
Приспів:
Ну і що, ну і що, як так є.
Ти не анґел, любий.
Я прощу святотатство твоє –
так і знай.
Я прощаю тебе
мій вітре,
тебе
мій хитрий,
прощаю,
болю мій,
за довгі милі, скелі і хвилі
у морі мрій.
Я прощаю тебе,
мій вітре,
тебе,
мій хитрий,
прощаю,
любий мій,
за довгі милі, скелі і хвилі
у морі мрій.
Руки до неба я зняла в чорний час.
– Я прощаю його, – о, мій Боже, ще хоч би раз!
Вітре солоний, гине чайка твоя –
понеси її на гострі рифи, то буду я.
Ні!
Приспів.
Закінчення:
Я прощаю тебе,
себе,
тебе,
вітре мій!
Ні, не прощаю!
Прощаю!
Я прощаю тебе,
мій вітре,
тебе,
мій хитрий,
прощаю,
болю мій,
за довгі милі, скелі і хвилі
у морі мрій…
