Сергій Губерначук – Якщо я зраджую тобі: Вірш

Якщо наважився прийти –
тримай хоч свічку.
Не можна двічі увійти
в ту саму річку.

Усе змінилося давно
на протилежне.
Тобі, мій любий, все одно
я не належу.

Приспів:
Якщо я зраджую тобі,
то винен тільки часу біг.
Опісля тисячей доріг
любов розбилась об поріг.

Якщо я зраджую тобі,
то, знай, скінчи́вся наш двобій
коханням, від якого ми
лише втомилися самі!

Кохання, від якого ми
лише втомились,
нас віддало́ аж до зими
на Божу милість.

Сніги лягли й розклали скрізь
вхололу постіль.
Ти знов приніс погану вість,
а в мене – гості.

Приспів.

Ми поговоримо утрьох
без зайвих свідків
про те, навіщо звів нас Бог
незнано звідки.
Я келих вип’ю й розіб’ю
тобі на щастя,
бо ти беріг любов мою,
немов причастя!

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Якщо я зраджую тобі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Якщо я зраджую тобі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.