Оксані Швець
Не кажи мені, скільки,
лиш одне – “Ювілей!”
Для красивої жінки
ювілей – привілей.
А тим більш – для актриси,
з гордим прізвищем Швець,
всі вітання й репризи
зводять сум нанівець!
Ой, Оксано-Оксано,
ти підходиш для всіх!
І для мене так само
ти є квіткою втіх.
Перша втіха – розмова
чесна і рятівна.
Друга – вдачі підкова.
Третя – губи з вина.
Далі руки і рухи,
сльози й голос-тіроль,
сміх із силою духу!
Роль за роллю у роль!
І коли в твої очі
зазирає глядач –
вже не знає, що хоче,
бо з ним сміх був і плач.
Я ж коли в них дивлюся,
в море це голубе, –
у барвінку топлюся
і не чую себе.
