Ти живеш за склом,
за звичайним склом.
Я дивлюсь на тебе і сміюсь.
Я плачу́ добром.
Ти – як за́вжди – злом.
Я таких, мій любий, не боюсь!
Приспів:
Зима до літа залицяється.
Ти – за склом.
Земля від сонця нагрівається.
Ти – за склом.
Усі закохані кохаються.
Ти – за склом.
Дива на світі відбуваються.
Ти …
А яким ти був,
ма́буть, що забув.
Вже цінуєш тільки свій апломб.
Тільки й бачу це
скривджене лице
за подвійним і холодним склом!
Приспів.
Прощавай-прощавай
і не сповіщай
в разі деяких своїх проблем.
А як візьме зло –
просто вибий скло
і ти знову станеш королем!
Приспів.
Ти – за склом!
