Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
коро́ви подають гудки:
“Стрічайте молоко, дітки́!”
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
“Сьогодні (через скілько діб!)
у магазин приве́зли хліб.”
Ганяють курки по асфальту,
сусідка вибиває пальта,
а за сараями теличка
скубе хазяїна-п’яничку.
А з того боку від сараю,
де проживає баба Рая,
летить легке підсохле пір’я
у прохолодне надвечір’я.
Ще трохи – всі поляжуть спати,
почнуть до клубу йти дівчата,
я теж піду сьогодні в клуб,
в козла пограю хоч на руб.
Бо день проси́діть, самі зважте,
на цій протипожежній башті,
нікому слова не сказавши,
нелегко дуже, самі зважте.
