Здається, після себе я
зненацька спалахну новим життям,
побачу і піду, навчусь новим словам,
і помилку зроблю а чи не в кожнім слові,
перш, ніж скажу, що я відвідав храм
свого життя, натхнення і любові…
Здається, й після себе я
піду у світ…
але на іншій мові…
- Наступний вірш → Сергій Губерначук – На добраніч, діти
- Попередній вірш → Сергій Губерначук – Смерть
(Оцінок ще немає)