Жаль, що на волі моя печаль,
що з нею знайомі всі,
що білий кінь піде в чорну даль
по цій ще земній красі.
Жаль, що сьогодні в останній день,
а завтра в останній час
хтось, не почувши моїх пісень,
осудить за мене вас.
Жаль, що за вереснем сніг летить
на дотик з усім неживим,
що Бог помиливсь та ні на мить
не був я в розлуці з Ним.
Жаль – не з кохання все почало́сь,
я – не безмежна спіраль,
та трохи б ще – і ось воно, ось
нічого вже більше не жаль.
