Знову холод на Іллю,
завтра хату побілю,
розстелю любистки й м’яту
(цього літа їх багато).
Де й Петрівка, ну і ну?
І Купайло промайнув!
Перейшло од квітня в серпень
сті́лько трав соло́́дко й терпко!
Час дзвенів од ріс до сліз
і сюди мене заніс.
Довго ста́рію сама.
Ілліє́, невже – зима?
