Сергій Губерначук – Зоряний коханий: Вірш

Намалює місяць східці в океан.
Спалахне зірками ніч сновида.
Ти мене ще вчора в повний штиль гукав,
але я лише сьогодні вийду.

Може, з першим вітром інші почуття
нам народять нескінченну хвилю?
І на ній з тобою помандрую я,
й будь-які негоди пересилю!

Приспів:

Зоряний коханий!
Зоряний коханий!
Я тобі на хвилях постелю!
Зоряний коханий!
Я твоєю стану –
і не перестану,
бо люблю!

А за океаном ночі океан
намалює всі свої сузір’я.
Ти мене під зорі знову погукав,
квітами засипавши подвір’я!

Приспів.

А коли до ранку згаснеш на очах –
я не засміюся й не заплачу.
Ти коханням сяєш по моїх ночах!
завтра знову я тебе побачу!

Приспів (2 рази).

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сергій Губерначук – Зоряний коханий":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сергій Губерначук – Зоряний коханий: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.