Уже не одна я – бо й ти не один.
Про ночі твої тепер інша піклується.
Туманом гірким застеляє полин
те місце, де зустріч уже не відбудеться.
Колись розминулись на кілька хвилин.
За час той на вічність подовшала вулиця,
де блудимо ми між яскравих вітрин,
закохані в зустріч, яка не відбудеться.
Приспів:
Зустріч.
Весна хміліла під каштанами!
Зустріч.
Тонуло літо між фонтанами!
Зустріч.
Ховалась осінь поміж зливами!
Зустріч!
Зима вінчала нас щасливими!
Я з серцем своїм не домовлюсь ніяк –
воно ще чекає тебе і біснується!
А раптом ти так подаєш мені знак,
що зустріч між нами сьогодні відбудеться?
Приспів.
Я знаю, чому ще зустрінемось ми.
Ми віримо в зраду, а зрада – розпусниця!
Вона – і любов, від весни до зими,
і зустріч, яка випадково відбудеться.
Приспів.
