Хто научить жити свято,
Батьківщину берегти?
Ну, звичайно, – любий тато, –
Скаже кожний, я і ти.
Хто мене щодня голубить,
Зігріває, як вогонь?
Ну, звичайно, тато знову, –
З ним не матимеш журби.
Хто навчить любити працю,
Боже славити ім’я,
Зустрічати сонце вранці
Ніжним співом солов’я?
Тато! Тато! Звісно, тато! –
Ляже думка на чоло.
Чи було б сьогодні свято,
Якби тата не було?
