Татова любов – як літній день,
Пахне потом, хлібом, споришами…
Не знайти такої вам ніде, –
Ну – хіба що на долонях мами.
Татова любов – як джерело,
Чиста, світла: п’ю – і не нап’юся.
Ще такої в світі не було, –
Ну, хіба що ув очах матусі.
Татова любов – немов меди,
Солодко від неї, аж не йметься.
Спробуй, ще таку десь віднайди, –
Ну, хіба що в материнськім серці.
Татова любов – мов океан,
Де – ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від – Бога.
