Я серцем і душею твій,
Мій рідний краю!
Лише тобі належу я,
Тебе кохаю!
Моя душа — величний храм.
Та коли треба,
Віддам і душу я свою
Заради тебе,
О тепла кров з грудей моїх,
На землю бризни
Заради вічного життя
Й добра вітчизни!
Ні, я нікому не скажу
І не одкрию,
Що лиш з тобою я з’єднав
Свою надію.
Таємно по твоїх слідах
Я йти не кину,-
Не так, як тінь, що з нами йде
Лиш в світлу днину.
Тебе і вдень я і вночі
Не залишаю,-
Я в тьмі потрібніший тобі,
Мій рідний краю!
Я до синів твоїх іду,
Щоб в мить єднання
Молитись за твоє ясне,
Нове світання!
До дна, до дна своє вино
Я випиваю…
Воно гірке від сліз моїх,
Мій рідний краю!
