В’ється вулиця велика.
Грай, музико, вільна, дика!
Пляшку й серце повні маю —
Я танцюю, я співаю.
Нум, цигане, суму-звуку!
Виллю, вихлюпну розпуку!
Ось той дім… Я тут спинюся
I крізь сльози засміюся.
Тут живе мандрівна зірка,
Що мене дурила гірко,
Що од мене притьмом зникла,
Коло другого призвикла.
Ось її вікно, цигане!
Хай музика знову гряне,
Хай зрадлива й сном не баче,
Як у мене серце плаче…
