Спився козак: Вірш

Спився козак, спився,
Спився, спився, розгулявся.
Його кінь вороний
Та й на стайні застоявся.

Молода дівчина
Коза-козака любила,
Взяла коня в руки
Та й по стайні поводила.

Водила, та й водила,
Взяла, взяла за гуздала,
Шовкове поводя
Козакові в руки дала.

На ж тобі, козаче,
Ті по-, ті поводя в руки
Та й не роби, коню,
Межи нами розлуки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Спився козак":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Спився козак: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.