Станіслав Чернілевський – Перетнувши життя перебрідне: Вірш

Перетнувши життя перебрідне,
куля виміри всі похитне.
Відмежує нерідне і рідне,
в отвір виверне світ і мене.
І неначе побачу з придолку
пірамідного грона бузку:
тінь верблюда проходить крізь голку,
проминувши тебе при піску.
І, немов сургучева печать,
очі сфінкса печально мовчать.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Станіслав Чернілевський – Перетнувши життя перебрідне":
Підписатися
Сповістити про
1 Коментар
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Класний вірш вчу його

Читати вірш поета Станіслав Чернілевський – Перетнувши життя перебрідне: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.