Всі ці дні, всі ці ночі, вогні,
всі загибелі, вся непровинність, —
в глибині і тобі, і мені
тільки тест на чужинність.
З’ясувалось: не сестри й брати.
З’ясувалось: не слізне — сльозате.
Пережити — це не віднайти,
це на кров зав’язати.
І ніякий двоякий покров
не запне неспоріднену кров:
поцілунок Іуди у Джотто —
ніби жест на болото.
- Наступний вірш → Станіслав Чернілевський – В нас не буде весілля
- Попередній вірш → Станіслав Чернілевський – Де вістря зір, як сріберні хвоїни
(Оцінок ще немає)